-
1 посмеиваться
посміхатися, посміхуватися. -ся над кем - сміятися, посміхати(ся), надсміхатися, глузувати (иноді) з кого, на сміх кого брати; срв. Смеяться.* * *1) посмі́юватися, підсмі́юватися; ( смеяться) смія́тися2) ( над кем-чем - насмехаться) посмі́юватися, підсмі́юватися, підсміха́тися, диал. підсмі́шкуватися (з кого-чого, над ким-чим); ( смеяться) смія́тися (з кого-чого, над ким-чим) -
2 посмеяние
посміх (-ху), сміх, (поношение) глум, наруга. Подвергать -нию кого, что - виставляти на посміх (на сміх) кого, що, (издеваться) наругу на кого зводити (М. Вовч.). Отдавать на -ние кого - давати (подавати) на посміх (на сміх, на глум) кого. [Своєї дитини на глум та посміх я тобі не дам (Єфр.). На глум старих звичаїв не подаймо (Куліш)].* * *по́сміх, -у, глум, -у; ( надругательство) нару́га -
3 посметь
посміти, насміти, (осмелиться) насмілитися, з[на]важитися (що зробити); срв. Сметь и Осмеливаться. [Любить козак дівчиноньку, занять не посміє (Чуб.). Жінка не насміла йому того сказати].* * *посмі́ти; ( осмелиться) насміли́тися; ( отважиться) нава́житися -
4 усьмешка
посміхатисяпосміхнутисяпосмішкаусмішка -
5 усьмяхацца
посміхатисяпосміхнутисяпосмішкаусмішка -
6 усьмяхнуцца
посміхатисяпосміхнутисяпосмішкаусмішка -
7 осмелеть
-
8 посмешить
посмішити кого (трохи, деякий час).* * *посміши́ти -
9 Посмелеть
посміліти, (ещё более) посмілішати. -
10 подхохатывать
посмі́юватися; (сильно, резко) [час від ча́су] регота́ти (регота́тися, реготі́ти) -
11 хмылиться
посміха́тися, осміха́тися, усміха́тися -
12 Насмелеть
посмілішати, осмілитися, набратися смілости (сміливости). -
13 Посорить
посмітити (трохи). -рить деньгами - покидати, потринькати грошима. Срв. Сорить. -
14 ღიმილი
посмішка, усмішка -
15 smil
посмішка, усмішка -
16 podrwić
посміятися, поглузувати -
17 pośmiać się
посміятися -
18 кӱлӱмс(и)ре-
посміхатися, усміхатися К. -
19 сыры-
посміхатися К. -
20 сырын-
посміхатися, усміхатисяК.
См. также в других словарях:
посміховище — 1 іменник середнього роду посміх, глум, наруга посміховище 2 іменник середнього роду, істота той, з кого сміються, глузують … Орфографічний словник української мови
посмішище — 1 іменник середнього роду посміх, глум, наруга рідко посмішище 2 іменник середнього роду, істота той, з кого сміються, глузують рідко … Орфографічний словник української мови
посмітюха — 1 іменник жіночого роду, істота птах посмітюха 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину лайливе … Орфографічний словник української мови
ПОСМ — Правобережное объединение строительных материалов ОАО «ПОСМ» Ленинградская обл., организация, юр. Источник: http://data.rbc.ru/public/956/showb.cgi/241202956.html … Словарь сокращений и аббревиатур
посмішливий — посмі/шний, а, е, діал., рідко. Насмішкуватий, веселий … Український тлумачний словник
посміливішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посмілішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посміти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посмітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посмітюшка — іменник жіночого роду, істота птах … Орфографічний словник української мови
посміхатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови